Розкрито теоретико-методологічні та практичні аспекти моральної культури майбутніх юристів, організаційні засади навчально-пізнавальної діяльності студента як чинника формування професіоналізму. Наведено нові підходи до формування вузівського навчального курсу історичного краєзнавства, особистісно орієнтований підхід до організації самостійної роботи студентів технічних коледжів у процесі вивчення суспільних дисциплін. Висвітлено проблеми викладання історії рідного краю в загальноосвітніх школах Запорожжя, створення сучасного шкільного підручника з історії України.

Раскрыты теоретико-методологические и практические аспекты моральной культуры будущих юристов, организационные основы учебно-познавательной деятельности студента как фактора формирования профессионализма. Приведены новые подходы к формированию вузовского учебного курса исторического краеведения, личностно ориентированный подход к организации самостоятельной работы студентов технических колледжей при изучении общественных дисциплин. Освещены проблемы изложения истории родного края в общеобразовательных школах Запорожья, создания современного школьного учебника по истории Украины.

Охарактеризовано інтерактивні технології кооперативного, колективно-групового навчання, а також ситуативного моделювання та опрацювання дискусійних питань. Викладено структуру та методику інтерактивного уроку.

Охарактеризованы интерактивные технологии кооперативного, коллективно-группового обучения, а также ситуативного моделирования и обработки дискуссионных вопросов. Изложена структура и методика интерактивного урока.

Розкрито сутність методики навчання історії, висвітлено завдання шкільної історичної освіти в Україні. Наведено порівняльну характеристику лінійного та концентричного підходів до структури шкільної історичної освіти. Проаналізовано емпіричний і теоретичний рівні засвоєння учнями навчального історичного матеріалу, пізнавальні вміння як компонент змісту шкільної історичної освіти. Розглянуто питання діагностики пізнавальних можливостей учнів у навчанні історії. Описано форми організації навчального процесу, структуру інтерактивного уроку історії, функції та форми перевірки результатів навчання історії. Викладено сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії.

Раскрыта сущность методики обучения истории, освещены задания школьного исторического образования в Украине. Приведена сравнительная характеристика линейного и концентрического подходов к структуре школьного исторического образования. Проанализированы эмпирический и теоретический уровни усвоения учениками учебного исторического материала, познавательные умения как компонент содержания школьного исторического образования. Рассмотрены вопросы диагностики познавательных возможностей учеников в обучении истории. Освещены формы организации учебного процесса, структура интерактивного урока истории, функции и формы проверки результатов обучения истории. Представлены современные подходы к оценке уровня учебных достижений школьников на уроках истории.

Уперше в Україні за часів незалежності викладено методику навчання історії в школі відомими вченими-фахівцями з питань історії та суспільнознавчих дисциплін. Викладено засади теорії навчання історії, висвітлено принципово нові положення щодо даної теорії, зокрема це стосується питань відбору та структурування змісту, навчальної інформації, класифікації методів і уроків історії, визначення понять "методи та прийоми навчання історії" у контексті сучасних здобутків методичної науки в Україні та у багатьох країнах світу. Розкрито засади інтерактивного навчання історії в школі, описано відповідні теорії.

Впервые в период независимости Украины изложена методика обучения истории в школе учеными-специалистами по вопросам истории и общественных дисциплин. Изложены основы теории обучения истории, освещены принципиально новые положения данной теории, в частности, касающиеся вопросов отбора и структурирования содержания, учебной информации, классификации методов и уроков истории, определения сущности понятий "методы и приемы обучения истории" в контексте современных достижений методической науки в Украине и во многих странах мира. Раскрыты основы интерактивного обучения истории в школе, описаны соответствующие теории.

Розкрито сутність інтерактивних технологій, їх переваги та недоліки, можливості застосування у вищих навчальних закладах. Розглянуто особливості організації тренінгових занять для засвоєння студентами даних технологій. Висвітлено структуру інтерактивної лекції, семінарського та практичного заняття.

Раскрыты сущность интерактивных технологий, их преимущества и недостатки, возможности применения в высших учебных заведениях. Рассмотрены особенности организации тренинговых занятий для освоения студентами данных технологий. Освещена структура интерактивной лекции, семинарского и практического занятия.

Наведено характеристику методики навчання історії як педагогічної науки. Висвітлено сучасні підходи щодо визначення цілей і структури шкільних курсів історії. Охарактеризовано основні компоненти змісту шкільної історичної освіти, особливу увагу приділено питанням діагностики пізнавальних можливостей учнів. Розкрито сутність методів, прийомів і засобів вивчення історії, запропоновано підходи щодо використання методичних можливостей підручника. Розглянуто форми організації навчального процесу, способи перевірки й оцінювання результатів навчання історії. Запропоновано методики роботи з історичним документом, речовими пам'ятками, образною та умовно-графічною наочністю, описано інтерактивні технології навчання. Показано ефективність використання комп'ютера, аудіо- та відеозасобів на уроках історії.

Приведена характеристика методики изучения истории как педагогической науки. Освещены современные подходы к определению целей и структуры школьных курсов истории. Охарактеризованы основные компоненты содержания школьного исторического образования, особое внимание уделено вопросам диагностики познавательных возможностей учеников. Раскрыта сущность методов, приемов и средств изучения истории, разработаны подходы к использованию методичных возможностей учебника. Рассмотрены формы организации учебного процесса, способы проверки и оценивания результатов обучения истории. Даны методики работы с историческим документом, вещественными памятками, образной и условно-графической научностью, описаны интерактивные технологии обучения. Показана эффективность использования компьютера, аудио- и видеосредств на уроках истории.

Висвітлено сутність технології інтерактивного навчання. Сформульовано визначення поняття "педагогічна технологія". Наведено класифікацію педагогічних технологій. Розглянуто й охарактеризовано ознаки інтерактивної педагогічної взаємодії. Констатовано, що сукупність даних ознак дає можливість говорити про принципову інноваційність педагогічної технології інтерактивного навчання в порівнянні з традиційними формами його організації.

У контексті необхідності вдосконалення ефективності навчання автор ставить та відповідає на свої запитання: яка модель навчання є сьогодні ефективною; чому сучасне навчання - це навчання в дії; якою може бути діяльнісна модель навчання; як бути з учителем. Розглянуто напрями діяльності вчителя, які сприяють забезпеченню позитивного впливу на навчання учня, зокрема, охарактеризовано етапи циклу навчання через досвід (за Д. Колбом). Запропоновано ввести в методологію підготовки та перепідготовки вчителів спеціальну частину в педагогічній освіті, спрямовану на розвиток здатності довіряти (собі, учням, Всесвіту) як головної характеристики особистісного та професійного зростання сучасного вчителя.

Висвітлено результати роботи громадської організації "Вчителі за демократію та партнерство" над практичною реалізацією освіти для стійкого розвитку (ОСР) в школах України. З'ясовано, які характеристики ОСР є найбільш важливими в процесі створення моделі навчання для стійкого розвитку у загальноосвітній школі, а також які проблеми у зв'язку з цим виникають. Акцентовано увагу на розробленому у межах міжнародного проекту "Екодемія" і запровадженому у практику 60-ти шкіл України курсі за вибором для учнів VII або VIII класу під назвою "Уроки для стійкого розвитку". Розкрито ключові принципи так званої педагогіки "емпаурмент", на яких базуються психолого-педагогічні та методичні основи курсу, а саме: чітка зосередженість (фокус) усього курсу, всієї навчальної діяльності та кожного окремого уроку; вибір тем і відбір навчального матеріалу у відповідності з найбільш актуальними, зрозумілими проблемами; систематична постановка учнями і вчителем запитань; відкриття нового, дослідження, пошук інформації; формулювання наміру, запрошення до постановки індивідуальних і групових цілей; реалізація пробних дій; зворотний зв'язок; запрошення; повторення окремих елементів; законність того, що зроблено. Сформульовано висновки щодо оцінки першого року масового пробного викладання курсу. Зазначено, що залучення учнів до ОСР надає учням засоби та інструменти, яких вони потребують для досягнення успіху в багатьох інших сферах.

Розглянуто програму нового предмету "Основи критичного мислення" (ОКМ), основною метою якого є створення умов для розвитку в учнів старших класів критичного мислення. Виокремлено дидактичний механізм процесу формування розумових дій, педагогічні умови та підходи до навчання, що підвищують його ефективність і враховані в методиці викладання цього курсу. Подано структуру та варіанти можливої побудови змісту програми. Висвітлено методику навчання курсу, в якій передбачено, що уроки курсу будуть побудовані за єдиним алгоритмом, який охоплює три основні частини: вступну, пов'язану з актуалізацією тих знань, що є в учнів, і мотивацією навчальної діяльності; основну, де актуальними є активне експериментування, побудова нових знань, опанування нових способів діяльності та їх відпрацювання; завершальну - рефлексія процесу навчання на уроці та його результатів, самооцінювання і взаємооцінювання результатів учнями та оцінювання навчальних досягнень школярів учителем.

Обгрунтовано необхідність розвитку старшої школи як профільної, що супроводжується серйозними якісними змінами під час формування змісту освіти і добору форм і методів організації навчального процесу. Відзначено, що в суспільному житті значущими та важливими стають такі якості: ініціативність, креативність, комунікативність, гнучкість мислення, уміння робити вибір, особиста відповідальність, здатність до зміни видів діяльності тощо, тобто вміння та якості, які дитина має набувати в школі. Зроблено висновок, що одним з ефективних шляхів вирішення цієї проблеми шкільної освіти є профільне навчання. Визначено шляхи реалізації змісту профільної освіти: розроблення головного документа, який визначає конкретні результати педагогічного процесу - державних освітніх стандартів; максимальне врахування інтересів, здібностей і подальших життєвих планів учнів шляхом до профільної підготовки; виконання школою соціального замовлення суспільства, урахування ринку праці. Констатовано, що планування освіти у старшій ланці як профільного навчання з відповідним змістом уже сьогодні дає змогу школі зменшити навчальне навантаження учнів без втрати рівня та якості освіти.

Обоснована необходимость развития старшей школы как профильной, сопровождающейся серьезными качественными изменениями при формировании содержания образования и отбора форм и методов организации учебного процесса. Отмечено, что в общественной жизни значимыми и важными становятся такие качества: инициативность, креативность, коммуникабельность, гибкость мышления, умение делать выбор, личная ответственность, способность к изменению видов деятельности, то есть умения и качества, которые ребенок должен получать в школе. Сделан вывод, что одним из эффективных путей решения этой проблемы школьного образования является профильное обучение. Определены пути реализации содержания профильного образования: разработка главного документа, который определяет конкретные результаты педагогического процесса - государственных образовательных стандартов; максимальный учет интересов, способностей и дальнейших жизненных планов учащихся путем профильной подготовки; выполнения школой социального заказа общества, учета рынка труда. Констатировано, что планирование образования в старшем звене как профильного обучения с соответствующим содержанием уже сегодня позволяет школе уменьшить учебную нагрузку учащихся без потери уровня и качества образования.

The necessity of high school as the core, accompanied by significant qualitative changes as the formation of educational content and selection of forms and methods of school organization. It is noted that in public life meaningful and important are these qualities: initiative, creativity, communication skills, flexible thinking, the ability to make a choice, personal responsibility, the ability to change activities, etc., that is, the skills and qualities that the child should receive at school. On this basis, one of the most effective ways to solve this problem the school is a specialized education. The ways of implementing the content of professional education: developing a master document, which identifies the specific results of the pedagogical process - the state educational standards; best interests, abilities and future plans in life for students through the core training; run school social order of society, taking into account the labor market. The advantages of school education as comparedto the knowledge-oriented learning model. It was stated that the planning of education in the senior management of school education as relevant content already makes it possible to reduce the workload of school students, without losing the level and quality of education.

Розглянуто актуальні питання, пов'язані з впровадженням в освітній процес педагогічного ВНЗ технологічного підходу. Проаналізовано проблеми змісту й організації освітнього процесу в контексті впровадження компетентнісного підходу. Визначено сутність і різновиди педагогічних технологій (ПТ). Охарактеризовано структуру ПТ. Надано рекомендації щодо створення викладачем власної технології навчання конкретного предмета. З'ясовано умови застосування ПТ у навчально-виховному процесі ВНЗ. Висвітлено роль ПТ у досягненні результатів компетентнісно спрямованої освіти.

Рассмотрены актуальные вопросы, связанные с внедрением в образовательный процесс педагогического ВУЗ технологического подхода. Проанализированы проблемы содержания и организации образовательного процесса в контексте внедрения компетентностного подхода. Определены сущность и разновидности (ПТ). Охарактеризована структура ПТ. Предоставлены рекомендации касательно создания преподавателем собственной технологии обучения конкретному предмету. Выяснены условия применения ПТ в учебно-воспитательном процессе ВУЗ. Освещена роль ПТ в достижении результатов компетентностно ориентированного образования.

This article discusses topical issues associated with the implementation of the technological approach in the educational process of higher pedagogical educational institution. Defined the types and described the structure of teaching technologies, founded the conditions for their application and role in the achievement of results of the competence directed education.

Розглянуто термін "освіта для стійкого розвитку" (ОСР), який визначено трьома основними факторами: екологічним, економічним та соціальним. Зауважено, що Україна стала однією з 55-ти країн, які підписали документ ООН "Стратегія освіти для стійкого розвитку" (2005 - 2014 рр.). Розкрито складність реалізації завдань ОСР Україною. Наведено 10 основних принципів спеціальної дидактичної моделі навчання "Уроки для стійкого розвитку", апробація якої пройшла успішно і продовжує поширюватись, незважаючи на відсутність реальної підтримки Міністерства освіти. Наголошено на створенні регіональних моделей ОСР, розробці спеціальних матеріалів для батьків (стосовно їжі, здоров'я, облаштування життєвого простору учнів), навчання вчителів для управління проектами учнів зі стійкого розвитку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.21 + Т .р(4Укр)

Рубрики:

Зміст освіти. Духовність, якість освіти, гуманізація, моніторинг в галузі шкільної педагогіки

Історія. Історичні науки

Шифр НБУВ: Ж14642 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено шкільну правову освіту як складносистемне утворення. Висвітлено процес становлення шкільної правової освіти в Україні, визначено політико-ідеологічні, нормативно-правові, навчально-методичні передумови та чинники формування вітчизняної системи шкільної правової освіти. Охарактеризовано зміни у меті та змісті навчання, структурі правознавства в основній школі, особливості реалізації правової освіти у старшій профільній школі та організації навчання правознавства у 1991 - 2011 рр. На основі актуальних підходів в освіті мету навчання правознавства визначено як розвиток правової предметної компетентності, сформульовано її поняття, встановлено структуру, уточнено номенклатуру правових предметних компетенцій учнів; правову компетентність досліджено як різнорівневе утворення. Обгрунтовано рівневу компетентнісно орієнтовану методичну систему навчання правознавства учнів основної і старшої школи та статистично підтверджено її дієвість.